Говорят, что за достижением вершины неизбежно следует падение с нее. Пауль Атрейдес, известный также как Муад'Диб, лидер фрименов, их мессия, конечный продукт евгенической программы ордена Бене Гессерит — Квисатц Хадерах, Император всей известной Вселенной, обладающий пророческим даром, достиг своей вершины. Он возглавил Джихад — ужасную войну, которая должна была истребить всех, кто желал повернуть время вспять — низвергнуть Атрейдесов и восстановить старый порядок, разделив огромные...
Что есть закон? Контроль? Закон просеивает хаос, и что же остается? Ясность? Закон — высший идеал, основа нашей природы. Но не надо слишком внимательно приглядываться к нему. Попробуй только, — сразу отыщешь рационализированные интерпретации, казуистику законников, удобные прецеденты... ясность, другое имя которой — смерть.
Вот бог поверженный лежит — он пал, и низко пал. Мы для того и строили повыше пьедестал. (Эпиграмма тлейлаксу.)
Все правители во все времена циничны в том, что касается религии. Ведь религия тоже оружие. И оружие еще более мощное, когда религия и власть объединяются.
Любой вопрос, если достаточно долго докапываться до сути, сводится к одному и тому же: «Почему это происходит?» Политика, религия и торговля сходятся в конце концов к одному: в чьих руках сила.
То, что мы не можем чего-либо представить, ещё не делает такую вещь невозможной.
Существо, затратившее всю жизнь, чтобы воплотить собственное представление о себе, скорее предпочтет умереть, чем превратиться в собственную противоположность.
Каждой цивилизации приходится противодействовать лишенной рассудка силе, способной противиться любому сознательному намерению общества, восстать против него и обмануть. (Теорема тлейлаксу; не доказанная.)
Какой бы экзотический вид ни принимала цивилизация, каких высот развития ни достигло бы общество, какой сложной ни становилась бы связь людей и машин, всегда наступает момент кульминации сил, когда дальнейшее направление развития человечества, само будущее его оказываются зависящими от простых поступков отдельных личностей. (Из Богокниги Тлейлаксу)
Четыре вещи нельзя спрятать: любовь, дым, огненный столб и человека, идущего по открытому пространству.
Между людьми и богами нет резкой грани: люди становятся богами, а боги превращаются в людей.
«Афоризмы Муад'Диба».
Излишне тщательный анализ искажает истину. (Древнее фрименское изречение.)
Мне часто приходится говорить не то, что я думаю. Это называется дипломатией.
Разум — первая жертва сильных эмоций.
Ты желанна, как вода после долгого пути в пустыне.
- Така єресь привела вас до цієї камери! - Мене привели в цю камеру священники. Як усі священники, ви рано навчилися називати істину єрессю.
Вони не безумці. Просто навчені вірити, а не знати. Вірою можна маніпулювати. Небезпечне лише знання.
Ні, моя занепокоєність стосується розвитку людей як особливого виду зброї. Це практично необмежене поле діяльності, над яким уже дехто працює.
Пол знав, що зійшовши на мостик, він міг би зазирнути в їхні пелюстки - такі чисті та червоні, наче свжв краплі крові: щойно ця кров кружляла в жилах, а зараз розбризкалася притіненими кружечками по смарагдовій заболоні.
"Плоть поступається, - подумав він. - Вічність забирає своє. Наші тіла ненадовго сколихнули ці води, ледб сп'янівши, станцювали танець перед любов'ю до життя й любов'ю до себе, віддали належне кільком дивним ідеям, а тоді піддалися знаряддям Часу. Що ми можемо про це сказати? Я трапився. Мене нема... але я трапився.
Неможливо зупинити ментальну епідемію. Вона передається від одної особи до іншої через парсеки. Вона вкрай заразна. Вона вражає незахищену частину психіки, місце, куди ми складаємо уламки інших подібних напастей. Хто спроможний стримати щось таке? Муад'Діб не має протиотрути. Це кориниться в хаосі. Чиї накази сягають туди?
Полові спало на думку, що вся створіння мусять мати своє призначення, яке визначається взаємодією різних сил, усім навчанням і природними схильностями.
Заплутані юридичні формулювання призначені для того, щоб приховувати від нас насилля, яке застосовуємо один до одного. Між позбавленням людиин години її життя й позбавленням усього життя існує лише різниця міри.
Не придивляйся до закону з надто близької відстані. Зробивши це, ти побачиш раціоналізовані інтепретації, юридичну казуїстику, вигідні прецеденти.
"Ви створюєте смертельний парадокс, - писала Джессіка. - Правління не може бути одночасно оелігійним і самовладним. Релігійний досвід потребує спонтанності яку закон обов'язково пригнічує. А ви не можете правити без законів. Зрешою ваші законі неодмінно замінять собою моральність, сумління, та й навіть релігію, від імені якої ви, на вашу думку, правите. Святий ритуал повинен народжуватися з благочестя й священних поривань, які виковують справжню моральність. З іншого боку, уряд як орган правляння є культурним організмом, особливо вразливим на вплив сумнівів, питань і суперечок. Я передбачаю настання дня, коли церемонія неухильно займе місце віри, а символізм заступить моральність".
Якщо потребуєте покланятися чомусь, поклоняйтеся життю, усьому життю, кожній його часточці, поклоняйтеся найскромнішому плазуну! Ця краса об'єднує нас усіх!