Цитата из книги «Аня из Шумящих Тополей» Люси Мод Монтгомерипоказать все Добавить
-- Яка цікава річ дорога, Льюїсе, -- мрійливо проказала Енн. -- Не пряма, а отака, із глухими кутами й поворотами, з-за яких раптом вигулькує щось дивовижно прекрасне. Я завжди любила повороти на дорогах.
-- Куди йде ця Доліш-роуд? -- запитав практичний Льюїс, хоч і думав у цю мить, що голос панни Ширлі нагадує йому про весну.
-- Я могла б зараз виявитися прискіпливою вчителькою, Льюїсе, і сказати, що дорога нікуди не йде, а стоїть на місці. Але не казатиму. Що ж до того, куди вона йде чи веде, то це байдуже. Можливо, на край світу й назад. Згадай слова Емерсона*: "О, що для мене той час?" Це наше нинішнє гасло. Світ, вочевидь не здригнеться, якщо ми ненадовго дамо йому спокій. Поглянь на ці тіні від хмар... на безрух долин... на те обійстя з яблунею в кожному кутку. Уяви його навесні. Сьогодні -- один із тих днів, коли люди відчувають, що живуть, і навіть вітер тобі друг і брат. Як чудово, що обабіч дороги тут росте духмяна папороть -- папороть із тонкими, невагомими павутинками на стеблах. Це вертає мене в давні дні, коли я уявляла чи вірила... мабуть, усе-таки вірила... що легкі осінні павутинки -- то скатертинки вазкових фей.*Ральф-Волдо Емерсон (1803-1882) -- американський поет та філософ,один із найвидатніших мислителів США.
Ане Ширли 22-25 лет. Люси Мод Монтгомери «Аня из Шумящих Тополей» («Anne of Windy Poplars»). Роман, 1936 год. Читает Людмила Панкратова. Перевод с английскиого: М. Батищева. Канада начала XX века... Позади студенческие годы, и «Аня с острова Принца Эдуарда» становится «Аней из Шумящих Тополей», директрисой средней школы в маленьком городке. С тех пор как ее руку украшает скромное «колечко невесты», она очень интересуется сердечными делами других людей и радуется тому, что так много...